Експерт зі зв’язку та радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов, відомий у мережі як “Флеш”, прокоментував український проєкт UASAT, який позиціонується себе як “альтернатива Starlink” для фронту. Незважаючи на заяви компанії, технічно система поки не є повноцінною заміною Starlink, адже не має власного угруповання супутників. За його словами наразі в Україні немає супутників здатних забезпечувати широкосмуговий інтернет, і найближчим часом вони навряд з’являться. Тож отримання супутникового зв’язку здійснюється переважно через оренду існуючих супутників або використання частини їхніх можливостей.
На ринку існує багато провайдерів супутникового зв’язку. ЗСУ вже використовують службу Tooway на базі супутника K-SAT. Ці системи оснащені великими круглими антенами, які потрібно точно спрямовувати на супутник, а під час кожної зміни місцеперебування налаштування здійснюється вручну. Є також більш сучасні комплекси з пласкими або «яйцеподібними» антенами, здатними автоматично наводитися на супутники і працювати під час пересування, але вони значно дорожчі. Щодо UASAT, компанія уклала угоду з провайдером HughesNet, що дозволяє надавати суборенду супутникового зв’язку. За наявності достатньої кількості клієнтів UASAT могла б орендувати цілі транспондери. Вартість послуг залежить від кількості користувачів: наразі ціна складає близько 2500 грн за кілька десятків гігабіт зі швидкістю до 100 Мбіт/с на завантаження та 5 Мбіт/с на відвантаження, тоді як безлімітний інтернет обійдеться в 20 тис. грн — помітно дорожче за Starlink.
Компанія UASAT створила власну українську систему на основі іноземних компонентів, розробивши власні рішення для наведення та живлення терміналу вартістю близько $2500. Покриття сигналу забезпечується дев’ятьма променями та фактично охоплює всю Україну, а високе розташування супутника з азимутом 240°–270° спрощує налаштування. До недоліків експерт Сергій Бескрестнов відносить високу ціну, необхідність ручного налаштування та помітні антени, а також більші затримки сигналу через віддалене розташування супутника, що не є критичною проблемою. Серед переваг — альтернатива Starlink у разі нестабільності партнерства SpaceX, можливість локального збирання терміналів, оперативна українська технічна підтримка та потенційне розширення оренди супутникових потужностей. Представники UASAT поки не відповіли на запитання щодо стійкості зв’язку до радіоелектронного впливу, однак “Флеш” зауважує, що геостаціонарні супутники можуть бути легко пригнічені комплексами на кшталт “Тирада-2”, якщо вони перебувають у зоні дії — росіяни вже застосовували такі методи проти кількох супутників від початку війни. Водночас системи Tooway виявляють більшу стійкість до подібних перешкод завдяки багатопроменевій конфігурації супутника K-SAT і фазовій антені, що ефективно відсікає наземні перешкоди.
Проєкт UASAT демонструє, що супутниковий зв’язок для ЗСУ стає стратегічним ресурсом на сучасному полі бою. Локальне виробництво терміналів, можливість оренди потужностей та українська технічна підтримка дають оперативну перевагу, але водночас система залишається вразливою до радіоелектронних атак. Контроль над супутниковим інтернетом і його захист від перешкод стає ключовим елементом у війні майбутнього, адже від стійкості зв’язку залежить ефективність командування та координація військових дій.
