Уявіть світ, де кожен фільм, який ви дивитесь, не тільки знятий без єдиної людини за камерою, але й де актори на екрані – не люди, а створені та вибудувані штучним інтелектом. Це не фантастика з науково-фантастичних романів, а реальна перспектива, яка може стати буденністю кіноіндустрії. ШІ вже зараз здатний створювати переконливі цифрові образи людей, писати сценарії та навіть режисувати короткометражні фільми. Але що це означає для майбутнього кіно?
У літку 2023 року актори та сценаристи об’єднались у страйк, висловлюючи своє занепокоєння щодо того, як ШІ може змінити їхнє місце в індустрії. Вони побоюються, що штучний інтелект не просто допомагатиме у виробництві фільмів, а зможе замінити їх роботу повністю, створюючи контент без потреби в акторській майстерності чи сценарній творчості.
Подумайте про це – фільми, створені без жодної людської помилки, де кожен кадр, діалог та емоція ретельно відточені алгоритмами. З одного боку, це відкриває двері для безмежних можливостей у створенні кіно: від відродження легендарних акторів до створення сцен, що фізично неможливі для зйомки з реальними людьми. З іншого – виникає питання про автентичність та унікальність мистецтва, коли його створює не людина, а машина.
Одним із найбільш обговорюваних прикладів використання ШІ в кіновиробництві є проєкт «Nothing Forever» – нескінченний серіал, заснований на «Сайнфелді», де всі діалоги генеруються ШІ. Цей проєкт демонструє, як ШІ може створювати реалістичні діалоги та сюжети. Скайлер Хартл та Браян Хаберсбергер, творці проєкту, залучили до роботи над своїм твором технології машинного навчання, генеративні алгоритми та обчислювальні хмарні сервіси.
В основі діалогів лежить мовна модель GPT-3 від OpenAI. Людське втручання мінімізовано до такої міри, що навіть процес модерації контенту здійснюється за допомогою вбудованих фільтрів GPT-3.
У сфері візуальних ефектів ШІ допомагає створювати вражаючі зображення та анімації, тим самим мінімізуючи потребу в ручній праці. Використання штучного інтелекту також включає генерацію тексту, музики та графіки. Наприклад, компанія Pixar використовувала ШІ для створення персонажа, що складається з вогню, у мультфільмі «Стихії», і змогла досягнути натуралістичності без виснажливого ручного монтажу кожного кадру.
ШІ знаходить застосування в акторському мистецтві, де технології захоплення руху та діпфейки дозволяють створювати реалістичні образи персонажів. Використання ШІ для омолодження акторів, як у випадку з Гаррісоном Фордом у «Індіана Джонс і циферблат долі» або ж відродження актора Пітера Кушинга у фільмі «Бунтар один: Зоряні війни», тільки підкреслює потенціал технології у створенні нових візуальних можливостей.
Розповімо вам трішки про серіали, а саме про цікавий епізод із ШІ в одному проєкті від Netflix
«Joan Is Awful» або «Джоан жахлива» є першим епізодом шостого сезону антологічного серіалу «Чорне дзеркало» від Netflix. Сам епізод розповідає про Джоан, життя якої в реальному часі адаптується у телевізійний серіал. Там ставляться питання про втручання стрімінгових сервісів у приватне життя людини та використання ШІ для створення сценаріїв, порушуючи теми приватності та використання даних. В центрі сюжету – звичайна жінка, яка виявляє, що глобальна стрімінгова платформа запустила престижну драму про її життя, де її зіграла згенерована штучним інтелектом голлівудська зірка.
Такий епізод «Чорного дзеркала» є яскравим прикладом того, як ШІ може вплинути на індустрію розваг і приватне життя, а також задає важливі етичні питання про межі технологічного втручання. «Joan Is Awful» змушує замислитись над майбутнім, де реальність і фікція можуть стати повністю нерозрізненними завдяки технологічному прогресу.
Підсумовуючи цю статтю, можемо додати лише, що цей новий світ кіноіндустрії, можливо, вже не за горами. Але чи готові ми прийняти ці зміни? Чи зможе ШІ зберегти душу кіномистецтва, коли за його створення відповідатимуть алгоритми? Ці питання лишаються відкритими, а відповіді на них визначать майбутнє усієї кіноіндустрії.
