Давайте собі уявимо світ в якому ваш мозок може фактично безпосередньо “розмовляти” з комп’ютером, не потребуючи для цього жодних клавіш чи екранів. Це зовсім не сюжет якогось науково-фантастичного фільму, а реальність, над якою працює компанія Neuralink. Це такий амбітний проєкт, заснований Ілоном Маском та його командою, який покликаний збудувати місток між людським мозком і комп’ютером. Ця технологія використовує мікроскопічні чіпи, що імплантуються у мозок з метою допомогти лікувати неврологічні захворювання та, у довгостроковій перспективі, сприяти симбіозу людини й штучного інтелекту.

Перші експерименти Neuralink фокусувалися на тваринах. Один із найвідоміших був проведений на свинях. Ілон Маск продемонстрував свинку з імплантованим чіпом, який зчитував її нейронну активність. Демонстраційний захід показав, як імплантати можуть передавати нейронні сигнали в реальному часі, інформуючи про здоров’я та активність мозку тварини.

Експерименти з макаками стали наступним кроком. Neuralink вживив чіпи в мозки макак і змусив їх взаємодіяти з комп’ютерними системами. Одна з макак навчилася за допомогою своїх думок контролювати курсор на комп’ютерному екрані. Це було досягнуто завдяки алгоритмам, що аналізували нейронні патерни, пов’язані з рухами рук макаки, в подальшому перетворюючи їх на команди для комп’ютера. Пізніше, макака навіть навчилася грати в прості відеоігри, використовуючи лише свій мозок. Усі ці дослідження підтвердили потенціал технології для створення нових методів взаємодії між мозком та машинами, це особливо може бути використано для допомоги людям з обмеженими фізичними можливостями.

І ось буквально цього року, а саме в кінці січня, Neuralink вперше вживив свій чіп у мозок людині. Ним став 29-річний Нолан Арбо. Щоб ви розуміли, він вже навчився грати в онлайн-шахмати силою думки.

Майбутнє технологій, якими займається Neuralink, відкриває захопливі горизонти для людства. Наприклад, мозкові імпланти дозволяють людям з неврологічними захворюваннями відновити контроль над своїми тілами, або ви зможете завантажувати нові навички прямо в мозок, як програмне забезпечення на комп’ютер.

І все ж одне з найважливіших застосувань технології Neuralink, як ми вже згадали вище, – це допомога людям з неврологічними проблемами, такими як параліч або хвороба Паркінсона. Імпланти можуть відновити зв’язок між різними частинами мозку або мозком і м’язами, дозволяючи людям знову ходити або використовувати руки. А в майбутньому мозкові чіпи дозволять людям покращувати свою пам’ять, швидкість мислення або навіть вчитися новим речам набагато швидше. Це повністю може змінити спосіб, яким ми вчимося і працюємо.

Уявіть, що у довгостроковій перспективі, технології, подібні до Neuralink, зможуть навіть зробити безпосереднє спілкування між мозками людей без використання словесної мови. Створиться абсолютно нова форма взаємодії,більш глибока та інтуїтивно зрозуміла.

До речі, Ілон Маск вже згадував про використання Neuralink для “злиття” людського інтелекту зі штучним інтелектом – це щоб люди не залишились позаду від машин. У майбутньому інтерфейси мозок-комп’ютер можуть стати такими ж звичними, як смартфони сьогодні.

Але важливо розуміти, що за всіма технологічними нововведеннями Neuralink стоять серйозні загрози та виклики, які можуть мати далекосяжні наслідки для суспільства в цілому.

1. Імплантація чіпів у мозок порушує численні етичні питання. Чи має компанія або уряд право встановлювати або вимагати встановлення таких імплантатів? Які права мають особи, в яких встановлені ці пристрої? Чи можуть вони бути використані для контролю або маніпулювання поведінкою людей?
2. Чіпи, що зчитують думки або відчуття, можуть становити серйозну загрозу для особистої приватності. Якщо доступ до цих даних отримають сторонні особи або хакери, усе це може призвести до серйозного рівня порушення приватного життя.
3. Зберігання та передача даних з мозку повинні бути абсолютно захищеними, щоб уникнути їх крадіжки. Наразі жодна система не може гарантувати 100% захист від кібератак.
4. Імплантація мікрочіпів може супроводжуватися фізичними ризиками, включаючи реакцію відторгнення, інфекції та інші ускладнення, подібні до тих, що виникають при будь-якому хірургічному втручанні. Довгострокові ефекти також недостатньо вивчені.
5. Є ризик, що такі технології будуть доступні лише певній категорій людей, а це може збільшити соціальну та економічну нерівність. Люди, які матимуть доступ до мозкових імплантів, зможуть отримати несправедливі переваги у різних сферах життя, від освіти до роботи.
6. Філософські питання про те, що означає бути людиною і як технології впливають на наше сприйняття себе, стають особливо актуальними. Чіпи, які можуть модифікувати наші думки або почуття, ставлять під сумнів саму сутність людської автономії.

Технологія Нейролінк безперечно відкриває перед нами двері у майбутнє, в якому можливості людського мозку можуть бути розширені до неймовірних меж. Наприклад, починаючи лікуванням неврологічних захворювань, та закінчуючи злиттям людського інтелекту із штучним інтелектом, перспективи здаються безмежними. Проте, знову ж таки, разом з можливостями приходять і серйозні виклики – етичні, соціальні та технологічні. Як суспільство, ми повинні об’єднати зусилля, щоб розвиток таких технологій відбувався з повагою до приватності, безпеки та особистої свободи кожного індивіда. Тільки тоді ми зможемо повністю використати потенціал Neuralink та подібних технологій для створення кращого майбутнього.