Ідея полетіти у космос давно перестала бути чимось фантастичним. Ще з середини XX століття людина прагнула вирватися за межі нашої планети й досліджувати невідомі горизонти. З того часу космічні перельоти стрімко розвивалися в науковому напрямі, але останніми роками все частіше звучать обіцянки про те, що невдовзі з’являться регулярні «туристичні» маршрути на орбіту. Ціна такого поки що залишається захмарною, однак з’являється дедалі більше компаній готових зменшити витрати й зробити ці подорожі доступнішими для широкого кола бажаючих. І от, коли саме космічний туризм вийде за рамки VIP-пропозиції? Спробуймо розібратися у цій статті.
Перші кроки до орбітальних подорожей
Офіційно космічний туризм розпочався ще на початку 2000-х, коли декілька заможних бізнесменів із США та інших країн виклали десятки мільйонів доларів за можливість відвідати міжнародну космічну станцію (МКС). Тоді ці люди проходили повноцінну підготовку під наглядом фахівців й вирушали на орбіту разом із професійними космонавтами на кораблях. Попри значну вартість квитка ці перші туристи заклали фундамент цілої індустрії, продемонструвавши, що політ у космос можна організувати не лише для суто наукових цілей.
Сьогодні ми бачимо як приватні компанії все активніше конкурують у цій галузі. Йдеться насамперед про різні формати польотів: суборбітальні стрибки, вихід на низьку навколоземну орбіту, навіть експедиції до Місяця. Для багатьох саме суборбітальні перельоти стануть першим кроком – вони дешевші й передбачають лише декілька хвилин перебування за межами атмосфери, але в цей час вже дозволяють побачити кривизну Землі і відчути стан невагомості.
Чи тільки для багатіїв?
Дотепер вартість космічного туру становила мільйони, а то й десятки мільйонів доларів, тому складалося враження, що це розвага винятково для ультрабагатих. Зрештою, розвиток технологій може змінити ситуацію. Чим досконаліші стають ракети й капсули, тим зменшуються витрати на запуск. Перевикористання першого ступеня ракети – крок, який започаткувала компанія SpaceX.
Коли пропозицій на ринку побільшає, а виробники почнуть масштабувати виробництво, ціна квитка відразу ж знизиться. Схожу історію ми бачили з авіаперевезеннями: колись трансатлантичні перельоти були недоступними для більшості, а зараз це буденна справа для багатьох мандрівників. Звісно, важко очікувати, що космічний квиток коштуватиме стільки ж, скільки переліт на інший континент, однак за наступні 10-20 років вартість може впасти до рівня кількох сотень тисяч доларів або й менше. Це все ще велика сума, але вже не така фантастична як десять чи двадцять мільйонів.
На ринку космічного туризму вже вирізняються кілька компаній-лідерів. «Virgin Galactic», заснована Річардом Бренсоном, робить ставку на суборбітальні перельоти, пропонуючи короткі, але яскраві польоти на спеціальному літаку, що підіймає космоплан на велику висоту. «Blue Origin», засновника Amazon Джефа Безоса, успішно випробовує ракети багаторазового використання для короткочасних турів над атмосферою. Ну і «SpaceX», очолювана Ілоном Маском, наразі здійснює пілотовані запуски до МКС і планує запровадити комерційні польоти для туристів на кораблі Crew Dragon.
Крім цих гучних імен, є й інші проєкти: компанії з Китаю, Європи та Японії, які розробляють власні програми суборбітальних польотів. Така конкуренція стимулює зниження ціни на польоти і, відповідно, появу більшого переліку послуг: від короткочасної «прогулянки» до можливості пару днів пожити на космічній станції.
Як відбувається підготовка туристів
Наявність грошей – далеко не єдина умова для польоту. Туристам потрібно пройти поглиблене медичне обстеження та певний тренувальний курс. Для коротких суборбітальних турів вимоги дещо нижчі, але все ж необхідно навчитися правильно реагувати на перевантаження й невагомість. Тренувальні центри надають програми, де імітують політ у штучно створеному середовищі зниженої гравітації, а також перевіряють витривалість під час навантаження у центрифузі.
Новачкам спочатку пропонують спеціальну «плавучу» камеру, в якій за допомогою параболічного польоту літака створюють короткі епізоди невагомості. Далі вивчення конструкції капсули, дій у надзвичайних ситуаціях та психологічних моментів перебування у замкненому просторі.
Якщо ж мова йде про орбітальний політ із тривалістю від декількох діб, то програма підготовки набагато складніша і може зайняти кілька місяців. Учасникам потрібно не просто адаптуватися до перебування в космосі, а й навчитися базових процедур поводження зі станцією, стикування корабля та дій у разі розгерметизації. За це відповідають фахівці з NASA, ESA та інших космічних агентств, бо ж вони мають досвід підготовки професійних астронавтів.
Що може змінити ситуацію
Невдовзі на навколоземній орбіті можуть з’явитися приватні космічні станції чи модулі, орієнтовані насамперед на туристів. Певна кількість компаній вже анонсували плани будувати власні «космічні готелі», де можна буде пожити декілька днів чи навіть тижнів. Такі станції будуть обладнані спеціальними модулями для відпочинку, спостереження за Землею та проведення простих наукових експериментів.
Інший цікавий напрям – політ навколо Місяця, який значно дорожчий, але також приваблює багатих авантюристів, охочих встановити рекорд або просто пережити виняткові відчуття. SpaceX підписала контракти з кількома туристами на подібні місії, що, ймовірно, відбудуться впродовж наступного десятиріччя. Якщо такі проєкти завершаться успішно, то на ринок виходитимуть нові компанії, а ціна для пересічного мандрівника буде поступово знижуватися.
Перспективи
Якщо космічний туризм залишиться в площині екзотичних і дорогих подорожей, то його вплив на суспільство буде мінімальним. Проте у випадку, коли індустрія зможе запропонувати «масові» польоти, хоч і за десятки тисяч доларів, а не мільйони, це у будь-якому випадку відкриє щось нове. З часом може виникнути інфраструктура, схожа на аеропорти, тільки для космопортів, де запускати суборбітальні рейси будуть ледь не щодня.
Виходячи з цього діти зможуть відвідувати навчальні тури, студенти – проводити короткі наукові експерименти, а звичайні туристи – насолоджуватися видом Землі згори. Не слід забувати й про потенційний позитивний вплив для наукових досліджень. Якщо зросте кількість запусків і відкриються нові платформи на орбіті, це дасть учасникам з різних галузей науки шанс втілювати експерименти, які раніше були недоступними через дефіцит місць і високі витрати.
Погляд у майбутнє
Попри скепсис космічний туризм уже сьогодні став реальністю – нехай і для вузького кола обраних. Бурхлива конкуренція між компаніями, стрімке зниження вартості запусків та появу нових технологій свідчать, що за 10-20 років орбітальна мандрівка стане доступнішою для значно ширшого кола людей. Звісно, навіть у такому разі політ не зрівняється із вартістю стандартного авіаквитка, але різниця між «неможливим» і «дуже дорогим» усе ж істотна.
Важливо, що ці зміни підштовхують не космічну галузь, а й увесь світ переосмислити взаємодію з космосом. Раніше орбіта була місцем виключно наукових експедицій чи військових супутників, а тепер туди прагнуть звичайні громадяни, шукаючи новий досвід та враження. Час покаже, наскільки швидко людство зуміє вирішити ці питання й відкрити безмежні горизонти для майбутніх мандрівників. Космос вже не здається таким далеким, а отже, його підкорення – всього-на-всього питання часу.
