Знайомство більшості з Фотошопом починається однаково – відкриваєш фото, випадково псуєш оригінал, відмотуєш “історію” й раптом відчуваєш владу над зображенням. У сьогоднішній статті ТехноВізор розповість вам, як ця програма стала синонімом редагування графіки, де за три десятиліття перетворилася з лабораторного експерименту на універсальний швейцарський ніж для дизайнерів, фотографів і митців.

Як усе почалося

Наприкінці 1980-х брати Томас і Джон Нолли створили утиліту для відображення зображень на Macintosh. Перший реліз Photoshop вийшов у 1990-му, а справжній перелом стався з появою “шарів” у версії 3.0: відтоді можна було складати картинку з “прозорих плівок”, рухати елементи незалежно й не руйнувати оригінал. Далі додалися “Історія”, “Пензель відновлення”, “Розумне заповнення” та “Розумні об’єкти” – кожен етап розв’язував конкретні болі: помилки, ретуш, композицію, масштабування без втрати якості. У 2000-х Photoshop перейшов до пакета Creative Suite, а згодом – Creative Cloud із частими оновленнями, плагінами та синхронізацією.

Що робить Photoshop особливим

Не у фільтрах справа – їх багато де. Секрет полягає у підході до роботи з шарами, масками й режимами накладання. Шари тримають елементи окремо, маски дозволяють відкривати/ховати частини без стирання, а режими накладання додають магію – від Multiply до Overlay. Разом це дає контроль, схожий на монтаж у відеоредакторі, тільки для пікселів.

Невеличке пояснення: Шари – поверхи композиції. Маска – чорно-біла карта прозорості. Режим накладання – спосіб, як шари взаємодіють за яскравістю/кольором.

Растер проти вектора

Фотошоп – растровий редактор. Він ідеальний для фотографій, текстур, колажів, цифрового живопису. Для логотипів і масштабованої графіки краще обрати вектор (Illustrator, Figma – інші редактори). Водночас Photoshop уміє працювати з векторними контурами (Перо/Pen Tool, Шари-фігури/Shape Layers) – цього вистачає для масок, іконок у макетах або ж базових ілюстрацій.

Справжня майстерність у Photoshop – це вміння працювати, не змінюючи оригінал.

• Коригувальні шари (Adjustment Layers) дають змогу накладати корекції кольорів поверх зображення як окремі шари. Їх можна легко вимкнути або змінити.
• Інтелектуальні фільтри (Smart Filters) застосовують ефекти до розумних об’єктів (Smart Objects) і дозволяють їх редагувати у будь-який момент.
• Camera Raw може працювати з RAW-файлами без втрати якості.
• А композиції шарів (Layer Comps) створювати й перемикатись між різними варіантами дизайну в одному файлі.

Сценарії, де Photoshop незамінний

Фотографи цінують ретуш: частотне розділення, відновлювальний пензель/штамп (Healing/Clone), освітлення та затемнення (Dodge&Burn). Дизайнери будують глянцеві композиції, готують ключові візуали для лендингів і соцмереж. Ілюстратори малюють пензлями з текстурами, користуються стабілізацією/згладжуванням і палітрами кольорів. Навіть відеографи часом звертаються до Photoshop – для кадрів, титрів чи покадрової правки.

6 простих кроків, щоб усе вийшло

1. Завжди починайте з копії шару (Ctrl/Cmd+J) – оригінал залишиться цілим.
2. Працюйте масками, не гумкою. Видалене не повернути, приховане – легко.
3. Для корекції зображення використовуйте коригувальні шари (adjustment layers). Завдяки цьому ви зможете налаштовувати яскравість, контраст та колір на окремих шарах, не змінюючи оригінал.
4. Великі елементи перетворюйте на розумні об’єкти (smart object) перед трансформаціями і фільтрами.
5. Організуйте структуру: групи, кольорові мітки, зрозумілі назви – це сильно економить час.
6. Зберігайте як PSD/PSB, а вже для видачі – потрібний формат (JPEG/PNG/WebP/SVG). До речі, по форматах зображень раніше у нас теж була стаття, тому можете ознайомитись детальніше.

P.S Працюючи для вебу – sRGB, а для друку – уточнюйте профілі CMYK у друкарні, користуйтеся Soft Proofing, щоб не розчаровуватися кольорами на папері.

Soft Proofing/Екранна кольоропроба – це така функція в графічних редакторах (не тільки у Фотошоп), яка дозволяє вам імітувати, як зображення виглядатиме після друку на певному принтері та папері, але прямо на екрані монітора.

Інтеграція з екосистемою

Фотошоп ідеально взаємодіє з іншими програмами Adobe, створюючи цілісну екосистему для творчості.

• Lightroom – для первинної корекції фото.
• Illustrator – для роботи з векторною графікою та текстом.
• After Effects/Premiere Pro – для анімації і відеомонтажу.

І головне те, що через наявність розумних об’єктів (smart objects) і функції копіювання по типу “розумний шар” (smart layer), ви можете переносити графіку між цими програмами без втрати якості та можливості повторного редагування.

ШІ / Нейрофільтри

А такі інструменти, як Content-Aware (Fill, Move, Scale) розуміють контекст й самі домальовують фон або перетягують об’єкти. Нейромережеві фільтри ретушують шкіру, змінюють освітлення, допомагають із шумом. Усе це пришвидшує рутину – та все ж пам’ятайте, що професійний результат тримається на композиції, світлотіні, кольорокорекції і смаку. Алгоритм ШІ – просто помічник, а не чарівник, який зробить все за вас.

У підсумку Photoshop змінив підхід до роботи з візуальним контентом, навчивши нас мислити шарами, працювати без шкоди для оригіналу та поєднувати фотографію з дизайном. Тому і залишається універсальним інструментом – він швидкий у роботі й має безліч можливостей.

7 цікавих фактів

1. Спочатку Photoshop був лише для Mac, а перша Windows-версія 2.5 вийшла у 1993 році.
2. До угоди з Adobe програму навіть постачали зі сканерами під назвою Barneyscan XP.
3. Прототип називався “Display”, потім “ImagePro”, і лише перед угодою з Adobe став Photoshop.
4. Революційні “шари” з’явилися у версії 3.0 (1994 року) й повністю змінили підхід до редагування.
5. Рідний формат PSD обмежений всього у 2 ГБ, а формат PSB підтримує гігантські файли до 300 000 пікселів по стороні.
6. У версії 5.5 (1999 року) з’явився пакет “ImageReady” і “Save for Web” – це фактично ера веб-графіки та GIF-анімацій.
7. Є й молодші версії – Photoshop Elements (з 2001 року) для дому та Photoshop для iPad (з 2019 року) із синхронізацією через Creative Cloud.