ШІ-браузери обходять пейволи на сайтах без жодних допоміжних інструментів.
Нові ШІ-браузери, на кшталт Atlas від OpenAI та Comet від Perplexity, з легкістю обходять пейволи* — сторінки на сайтах, доступні читачам лише за платним доступом. Проте важливо розуміти: мета цих технологій не в тому, щоб порушувати авторські права, а щоб робити знання більш доступними та зручними для пошуку.

*Що таке пейвол:
Пейвол — це система, яка обмежує доступ до контенту, дозволяючи прочитати лише частину статті або кілька матеріалів безкоштовно. Так видання фінансують свою роботу, підтримують журналістику та розвивають якісний контент.

Atlas та Comet читають платні статті так, ніби це звичайний браузер Chrome, а ChatGPT лише сумно каже: «Ні, не пущу». Вони вміють обходити пейволи без всяких хитрощів, тоді як інші боти отримують цифровий червоний прапорець і блокуються. Хто б міг подумати, що бути «людиною» для сайту — це так просто?

Для цього не потрібні жодні «хакерські навички» — просто попросіть ШІ-браузер показати повний текст статті. В експерименті Columbia Journalism Review Atlas та Comet без проблем видали ексклюзивний матеріал MIT Technology Review на 9 тисяч слів, тоді як стандартні чатботи на кшталт ChatGPT та Perplexity чесно повідомили: «Доступ заблоковано».

Секрет простий: для Atlas і Comet сайти — це звичайні користувачі Chrome, а не підозрілі автоматизовані сканери з цифровими бейджами. Ті, в свою чергу, легко потрапляють під бан через протокол Robots Exclusion — словесний червоний прапорець для ботів.

У MIT Technology Review текст ховається за банером із проханням підписатися, але сам контент вже завантажено на сторінку — невидимий для очей людей, але повністю доступний для ШІ на кшталт Atlas та Comet. У Wall Street Journal і Bloomberg все суворіше: текст з’являється лише після входу та оплати, тож навіть найрозумніший ШІ без ключів не пролізе.

ШІ може підглядати за всіма банерами, але справжній пейвол нагадує: «Тут навіть найрозумніший бот мусить розщедритися».