Дослідники з Каліфорнійського університету (США) продемонстрували метод, за допомогою якого ігрову комп’ютерну мишу можна перетворити на інструмент для акустичного моніторингу. Завдяки використанню надчутливих оптичних сенсорів, пристрій здатен реєструвати мікровібрації звукового походження, що передаються через поверхню, на якій він розташований.
Дослідження показали, що використання надчутливих оптичних сенсорів дає змогу комп’ютерній миші фіксувати звукові вібрації, які поширюються поверхнею, та перетворювати їх на цифрові дані. Аналіз цих даних дозволяє відновлювати зміст розмов людей, що знаходяться поблизу. Найбільш уразливими в цьому контексті є моделі мишей з оптичними сенсорами високої роздільної здатності — приблизно від 20 000 DPI і вище. Завдяки підвищеній чутливості та високій частоті опитування такі сенсори здатні реєструвати навіть мінімальні акустичні коливання поверхонь, спричинені звуковими хвилями, зокрема людською мовою.
Атака реалізується після того як на комп’ютер потрапляє шкідливе програмне забезпечення. При цьому не обов’язково будуть використовуватися складні вірусні механізми — достатньо, щоб користувач інсталював яку небудь програму яка непомітно збирає високочастотні дані, а користувач навіть і не буде здогадуватися, що ця програма буде збирати таку інформацію від сенсора миші. Наприклад просто грати в гру, або редагувати фото чи відео. Зібрані таким чином необроблені сигнали згодом експортуються з комп’ютера для подальшого аналізу та відновлення акустичної інформації.
Обробка отриманих даних здійснюється у кілька етапів: спочатку застосовуються цифрові методи обробки сигналів, зокрема фільтр Вінера, який знижує рівень шуму та виділяє корисний сигнал, після чого інформація проходить подальше очищення і покращення за допомогою нейронної моделі, здатної розпізнавати мовні патерни. Такий підхід дає змогу системі виділяти фрагменти мови навіть зі значно зашумлених сигналів і частково відновлювати зміст розмов. За даними дослідження, точність розпізнавання мовлення в межах цього методу становить близько 42–61%, що вказує на потенційну можливість використання комп’ютерної миші як інструмента прихованого акустичного спостереження. А якщо ще долучити до цього процесу ШІ, то відсоток якісного розпізнавання може зрости.
Метою цього дослідження є не створення інструмента стеження, а демонстрація нової потенційної кіберзагрози та стимулювання розробки ефективних засобів захисту. Отримані результати підкреслюють необхідність підвищення уваги з боку виробників комп’ютерної периферії та фахівців із кібербезпеки до питань конфіденційності користувачів. Таким чином, дослідження не лише виявляє можливість використання комп’ютерної миші як засобу прослуховування, а й акцентує на важливості превентивних заходів для запобігання подібним загрозам у майбутньому.
