Ідея симульованих світів захоплює уяву багатьох науковців, письменників-фантастів та просто звичайних людей. Мається на увазі створення штучної реальності настільки реалістичної, що істоти всередині неї не усвідомлюють, що живуть у симуляції. Чи може надпотужний ШІ створити подібний світ? Спробуємо розібратись разом у цій статті..

Теоретично, якщо у нас буде достатньо обчислювальних ресурсів і досконалий інтелект для програмування, то створення повністю реалістичного віртуального світу не суперечить законам фізики. Філософи навіть припускають, що у всесвіті вже можуть існувати цивілізації, які досягли такого рівня розвитку, що можуть запускати незліченну кількість комп’ютерних симуляцій реальності. Нік Бостром у своїй відомій гіпотезі симуляції стверджує, що якщо цивілізація досягає рівня, достатнього щоб створювати абсолютно переконливі симульовані світи, то вона, швидше за все, запустить їх дуже багато – можливо, мільйони. А це означає, що число штучних розумів у таких симуляціях може значно перевищити число реальних розумів у базовому світі. Тому є навіть таке припущення (не варто лякатись): можливо, ми вже живемо в одній із таких симуляцій. Це, звісно, поки лише філософська гіпотеза, але вона підкреслює головне – переконливі штучні світи в принципі можливі, якщо інтелект та технології достатньо розвинені.

Якщо в майбутньому ми зможемо створити максимально переконливу віртуальну реальність, то чи не є ми зараз самі її частиною?

З точки зору штучного інтелекту, суперінтелект міг би стати творцем таких віртуальних реальностей. (по VR у нас теж вже були статті, тому можете ознайомитись). На сьогодні ми маємо віртуальну реальність з доволі високим рівнем графіки/деталізації, комп’ютерні ігри з відкритими світами, симулятори життя по типу The Sims. Поки що всі вони працюють за заздалегідь закладеними правилами й не здатні обманути людину настільки, щоб вона повністю повірила в реальність симуляції. Але давайте просто уявімо ШІ, який може динамічно генерувати середовище, персонажів і події, які не відрізняються від реальних. Наприклад, ви одягаєте VR-гарнітуру, і в цей час ШІ створює для вас цілий світ – зі своїми законами фізики, з персонажами, що поводяться як живі люди, взагалі з будь-яким середовищем на ваш вибір. Такий світ реагує на всі ваші дії та навіть самостійно розвивається. Для гравця чи учасника ця симуляція може відчуватися абсолютно справжньою – гіперреальність, що не відрізняється від нашого світу.

Можливо ми можемо бути симуляцією іншої надрозумної цивілізації, що досягла свого рівня СШІ

Звичайно, технічно реалізувати це надзвичайно складно (поки). Потрібна неймовірна обчислювальна потужність і досконалі моделі всього – від фізики до людської поведінки. Але суперінтелект без проблем може керувати такими ресурсами й моделями. Він міг би проєктувати симуляції для різних цілей. Наприклад, для науки – щоб перевіряти гіпотези (створюючи штучні моделі всесвітів та відтворюючи різні сценарії). Або для розваг – цілком новий рівень відеоігор й кіно, де глядач стає учасником реалістичної історії. +Освітні симуляції, в котрих можна прожити певний історичний період чи потрапити всередину атома для вивчення фізики.

Отож, відповідь на питання, чи зможе ШІ створювати повністю переконливі симульовані світи, – в теорії “так”. Якщо розвиток ШІ і апаратного забезпечення триватиме експоненційно, то в найближчому майбутньому може настати момент, коли реальність створена комп’ютером не буде відрізнятися від навколишнього світу. Питання в тому, навіщо це буде використано та як ми віднесемося до таких технологій. Чи захочуть люди жити в штучних світах? Чи буде це лише інструмент для науки та розваг? Ці філософські роздуми поки залишимо відкритими, і у наступній частині статті перейдемо до більш приземленого: як сильний ШІ та його надможливості можуть вплинути на різні сфери нашого реального життя, а теорію симуляції ще раз розглянемо більш розширено у майбутніх статтях. Залишайтесь із ТехноВізором!